Консультация

«Труд как основной способ ранней социализации дошкольника»

Ознакомление с понятием «социализация дошкольника»

Актуальность данной темы обусловлена тем, что социализация личности идет на протяжении всей жизни человека, но основы её успешной реализации заложены именно в детстве. Дошкольное

детство - период активного овладения механизмами социализации, усвоения норм социального поведения.

 Что же мы понимаем под социализацией личности дошкольника? Социализация личности дошкольника является фундаментом в проявлении социальной культуры. Усвоение трудовых

навыков, ценностей, правил, традиций, норм, знаний являются ключевыми понятиями

социализации личности. Успешная социализация дошкольника во многом зависит от правильной организации свободного общения. От социализации дошкольника зависит развитие индивида, раскрытие способностей, становление личности, поэтому наша задача – направить все свои

силы на успешность социализации дошкольника.

 Ребенок становится социальным существом, человеком разумным, личностью со всеми

присущими ей общими, типичными и индивидуальными свойствами только в обществе, взаимодействуя с себе подобными. Становление личности и индивидуальности ребенка осуществляется в ходе социогенеза, основу которого составляют процессы социализации и индивидуализации. Социализация и индивидуализация являются психологическими механизмами социального развития человека. Именно в процессе социального развития происходит присвоение социокультурных ценностей и становление социальной сущности человека, социально психологической зрелости личности и ее индивидуальной позиции в обществе. Социализация представляет собой многоаспектный процесс, в ходе которого осуществляется приобщение человека к «всеобщему социальному» и постоянное открытие, утверждение себя как субъекта социальной культуры. Социализация детей дошкольного возраста осуществляется в разнонаправленной деятельности по освоению предметного мира и мира отношений между людьми. В процессе социализации очень важную роль играет детский сад, работники которого выполняют не только

роль педагога, но и психолога. Деятельность воспитателей направлена на развитие

индивидуальности ребенка, организации его психологического состояния, а также, преодоление проблем в общении.

 Родители – второй инструмент и средство социализации дошкольников. Родители обладают авторитетом, по крайней мере, в дошкольном возрасте, поэтому родительский пример достаточно весом для ребенка. Семья – главная школа жизни, благополучная семья – незаменимая школа жизни. В процессе социализации ребенок-дошкольник усваивает и развивает накопленный человечеством социокультурный опыт, включающий в себя: социокультурные навыки, знания, поведение, опосредованное традициями, обрядами, правилами; социальные чувства, установки и мотивы, позволяющие человеку комфортно и эффективно существовать в обществе других людей.

 Дошкольный возраст - это период приобщения ребенка к познанию окружающего мира, период его начальной социализации. Высокая восприимчивость детей дошкольного возраста, легкая

обучаемость, благодаря пластичности нервной системы, создают благоприятные возможности для успешного нравственного воспитания и социального развития личности. Исследования (В.П.Залогиной, Д.В.Менджерицкой, Р.И.Жуковской и многих др.) показали, что труд социален по своим мотивам, структуре и функциям. Труд оказывает существенное влияние на социальное и нравственное

развитие личности ребенка дошкольного возраста.

Комплексный подход к трудовой организации дошкольника.

В рамках современных педагогических взглядов на трудовое воспитание акценты должны быть перенесены на личностное развитие ребенка: какие стили поведения и отношения к разным

сторонам социального окружения, в том числе и к труду, могут быть присвоены ребенком и как

они обогащают личность. Как при этом учитывать потребности и интересы дошкольника?

Как, идя им навстречу, формировать у ребенка самостоятельность, активность, инициативу,

творчество, уверенность в себе, ответственность за свои поступки? Как вызвать в нем потребность стать членом детского общества, совместно решать вопросы организации труда и достижения положительных результатов?

Объединяясь в труде со сверстниками, дошкольники приобретают опыт взаимоотношений,

учатся видеть эмоциональное состояние сверстника, его огорчения и радость. Все это побуждает к оказанию помощи, поддержки, проявлению гуманных чувств: сопереживанию, сочувствию.

Но такие возможности могут быть реализованы только при наличии определенных условий:

создание педагогом эмоциональной обстановки при организации труда детей, демонстрация им

своей заинтересованности в предстоящей деятельности, участие в ней на правах партнера,

поощрение желания детей участвовать в совместной деятельности. При этом главная цель

педагога - воспитание у дошкольников позитивного отношения к труду, развитие желания научиться, стать самостоятельным, умелым, способным справляться с возникающими затруднениями и

оказывать помощь и поддержку окружающим в случае необходимости.

Обсуждение методов и приёмов трудового воспитания дошкольников.

Овладение трудовыми навыками позволяет дошкольнику достичь нужного результата, оказывает непосредственное влияние и, на формирование личностных качеств, например самостоятельности Ребенок становится способным не только сам умыться, раздеться, протереть пыль, убрать игрушки

на место и др., но и помочь другим детям. Это позволяет ему утвердиться в коллективе сверстников

в качестве умелого и отзывчивого товарища, приобрести уверенность в себе, в своих возможностях.

Большую роль играют трудовые навыки при формировании у детей правильного отношения к собственному труду: готовности участвовать в любой работе независимо от ее привлекательности, доводить дело до конца, прилагать трудовое усилие. Все это, создает благоприятную основу для воспитания таких качеств, как ответственность, инициативность, целеустремленность,

настойчивость, решительность.

Овладение трудовыми навыками дает возможность участвовать в общем труде. В этих условиях у детей формируется активная! позиция в коллективе, умение работать согласованно, общими

усилиями доводить дело до конца, помогать товарищам, трудиться с максимальной отдачей сил.

Консультація

«Чи потрібно і навіщо дошкільнику економічне виховання»

Мета і завдання економічного виховання.

Економічне виховання – це організована педагогічна діяльнім, спеціально продумана система

роботи, спрямована на формування економічної свідомості. У процесі здійснення діти опановують поняття про організовану й ефективну економіку, розвиток продуктивних сил і виробничих

відносин. Дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку пам'яті, уваги, мови, формування

творчих уявлень, а також економічної соціалізації. Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчать про інтерес дітей до проблем, пов'язаних з економікою. Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед, у життя сім'ї, де дитина і стикається з економічними проблемами, які

частіше за все обговорюють члени родини. Цілком зрозуміло: чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленими, раціональними та розумнішими будуть їхні дії та вчинки, бо саме цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: розподіл сімейного бюджету,

складанні меню, обладнанні квартири тощо.

Економічне виховання дошкільників – це, перш за все, знання про працю та все, що з нею

пов'язане. Однак реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного

вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дитячого садка, адже праця –

провідна категорія економічної  науки.

Мета економічного виховання – розкрити дитині навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей як частини загальнолюдської культури і в процесі пізнання сформувати відповідну поведінку (на доступному рівні усвідомити, що в кожну річ, предмет вкладено працю багатьох людей).

Природно, що саме сім'я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.

При реалізації завдань економічного виховання в дошкільному закладі виділяють чотири

напрями роботи:

1.      Перш за все, дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов'язано, згідно з основним  програмами розвитку, виховання і навчання в дошкільному закладі. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дошкільного закладу, тому що праця – провідна категорія економічної науки.

2.      Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін..; познайомити дітей з

новими професіями, такими, як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер

та ін.

3.      Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення дошкільнят в процес сюжетно –

рольових ігор, настільно – друкованих, дидактичних; читання художньої літератури.

4.      Педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім'ї.

II. Форми роботи в економічній освіті дошкільників.

Обираючи форми роботи , які спрямовані на формування їх економічної компетентності, вихователю  слід враховувати вікові особливості сприймання дошкільниками матеріалу.

Основний вид діяльності дошкільників – гра. В зв'язку з цим завдання економічної освіти

вирішується через ігрову діяльність, ігрові прийоми, за допомогою яких закладаються основи економічного образу мислення у дитини – дошкільника, пізнання ним того, який «Я» у світі економічних цінностей і як себе вести в ньому, а також через навчальний процес, а саме:

3-4 рік життя (молодшій дошкільний вік)

Загальна тема – «Потреби» (потреби людини в житті, їжі, одязі, спілкуванні, здоров'ї): організація

та проведення сюжетно – дидактичних ігор, дидактичних ігор, розваг, сюжетно – рольових ігор, інсценування, праці, читанні художньої літератури, бесіди.

 5   рік життя (середня група)

Основні теми:

«Потреби», «Природні ресурси», «Розподіл праці», «Потреби в безпеці і охороні життя», «Трудові ресурси».

Заняття – одне на місяць у розкладі занять, яке будується в ігровій формі, де використовуються

рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів,

суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно – дидактичні та дидактичні ігри;

 сюжетно – рольові ігри в повсякденному житті з економічним направленням;

індивідуальна робота;

робота з батьками;

читання дитячої літератури економічного направлення;

заняття з мистецтвознавства, самостійно – художня діяльність (за тематикою економічного направлення);

праця.

6  рік життя (старша група)

Основні теми:

«Потреби», «Природні ресурси та блага», «Дари природи», «Капітальні та трудові ресурси»,

«Товари», «Виробник», «Банк», «Бізнес», «Фермер», «Економічні процеси та об'єкти»,

«Виробництво»,

«Товари та послуги».

Заняття – одне на тиждень у розкладі занять, яке будується в ігровій формі, де використовуються рішення різноманітних ситуацій з повсякденного життя, уривків казок, літературних творів,

суспільні ігри, інсценування приказок, сюжетно – дидактичні та дидактичні ігри;

сюжетно – рольові ігри в повсякденному житті з економічним направленням;

індивідуальна робота;

робота з батьками;

читання дитячої літератури економічного направлення;

заняття з мистецтвознавства, самостійно – художня діяльність (за тематикою економічного направлення);

праця.

Основною метою проведення ігор економічного спрямування з дітьми молодшого дошкільного віку

є ознайомлення їх з найпростішими економічними поняттями, формування уявлень про основні

види суспільно – економічних відносин. Скажімо, ознайомлюючи молодших дошкільників з темою «Гроші», вихователі проводять з ними дидактичні ігри, що сприяють формуванню уявлень про

грошову одиницю, прибутки і витрати, вихованню ощадливого ставлення до грошей.

Для дітей середнього дошкільного віку педагоги створюють умови, що  сприяють збагаченню

набутих дітьми економічних знань і досвіду. Для цього вони використовують сюжетно – рольові

ігри, метою яких є формування

способів поведінки у певних економічних ситуаціях. Ці ігри передбачають участь дітей у

розігруванні різних ситуацій купівлі – продажу, формування в них навичок рахувати гроші та користуватися ними. У середньому  дошкільному віці, діти мають здобути досвід самостійної

купівлі товарів, навчитися співвідносити  вартість товару з купівельною  спроможністю покупця, усвідомити необхідність ощадливого ставлення до грошей та раціонального їх використання.

Збагачення економічних знань дошкільників відбувається поступово. Формування економічної компетентності старших дошкільників  умовно поділяємо на три етапи:

На кожному з цих етапів діти поглиблюють отримані раніше знання, набувають корисного досвіду

та вчаться застосовувати його на практиці, розв'язуючи різнобічні життєві ситуації під час різних

видів економічної спрямованості.

Поглибленню економічних  знань дітей старшого дошкільного віку найліпше сприяють різні види

ігор – стратегій, що містять чітко визначену ціль, передбачають розподіл обов'язків між дітьми та спільну покрокову реалізацію мети. Такі ігри сприяють:

-          усвідомленню суспільних відносин;

-          формуванню економічного досвіду;

навчають:

-          планувати дії;

-          передбачати можливі наслідки;

розвивають:

-          самоконтроль;

-          вміння взаємодіяти та колективно мислити.

III. Огляд методичної літератури.